Чи буде справедливим конкурс мікропроектів у 2018 році?

Заступник голови ГО «Громада та ініціатива»
Безперечно, одне з найбільших досягнень цієї каденції Львівської обласної ради є конкурс проектів місцевого розвитку, який був започаткований у 2011 році під брендом обласного конкурсу мікропроектів. Якщо у 2011 році на цей конкурс було виділено 700 тисяч гривень, то сума коштів досягла свого максимуму у 2018 році, а саме – 100 мільйонів гривень. Фантастичний обсяг фінансового ресурсу, про який навіть і не могли мріяти засновники цього конкурсу у 2011 році.
 Обласний конкурс проектів місцевого розвитку - гарна програма на конкурсних засадах, яка дозволяє за порівняно невеликі кошти вирішити актуальні проблеми для тієї чи іншої громади. Але чи справді теперішні ідейні творці цього конкурсу та виконавці є такими щирими та справедливими? Чи не приховані за такими великими коштами кулуарні ляльководи?

Як не прикро стверджувати, але багато конкурсів, які проводить Львівська обласна рада, є прозорими та неупередженими лише на папері. Чого лише варті конкурси на заміщення вакантних посад директорів комунальних закладів та підприємств. У багатьох випадках переможці були відомі заздалегідь до результатів конкурсу, маємо на увазі КП ЛОР «Галсільліс», КЗ ЛОР «Обласний центр екстреної медичної допомоги» та КП ЛОР «Львів-ТБ».

Очевидно, що у передвиборчий рік влада не захоче спускати результати конкурсу на самотік, адже мова йде про розподіл 100 мільйонів гривень, натомість буде шукати точки впливу. Природно, що кожному депутатові чи чиновнику під час звіту чи зустрічі з громадянами хочеться похвалитися, що саме він «вибив» кошти на той чи інший мікропроект.

Теоретично конкурс і справді є чесним. Проте минулоріч ГО «Громада та ініціатива» під час реалізації обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку (останніми змінами перейменовано на конкурс проектів місцевого розвитку) спостерігала певні співпадіння, які можна характеризувати випадковістю, а можна і впливом на конкурс.

Для прикладу, перед проведенням конкурсу голова Львівської обласної ради створив своїм розпорядженням нелегітимну комісію з попереднього відбору експертів, без погодження з депутатами обласної ради. А потім, маючи провладну більшість у конкурсній раді (орган конкурсу, який затверджує робочі моменти конкурсу, а найголовніше - призначає експертів та затверджує результати конкурсу) протягнув певну кількість осіб, на яких він має безпосередній вплив (серед них були його підлеглі та один колишній помічник).

Є і інше співпадіння. За результатами оцінювання конкурсу у 2017 році, у пріоритеті «Заклади охорони здоров`я», кожен четвертий проект-переможець, який стосувався ремонту лікарень був із Сокальського району (17 із 65). З цих 17 переможців із Сокальського району – 7 мікропроектів подала Сокальська ЦРЛ. А тепер найбільша особливість – один із членів конкурсної ради є заступником головного лікаря сокольської ЦРЛ (представляє провладну більшість обласної ради). Натомість, як озвучила депутат обласної ради Ольга Шайдулліна, всі мікропроекти щодо шкіл, які оцінювалися в пріоритеті закладів освіти і директорами яких були представники опозиційної політичної сили – чомусь випадково не стали переможцями.

Окрім того, не потрібно забувати, що формально конкурс мікропроектів став причиною для переформатування більшості Львівської обласної ради у 2017 році. Тоді ціла низка фракцій в обласній раді звинуватила фракцію «Самопомочі», що остання самостійно піариться на конкурсі мікропроектів. Це стало подальшою причиною для висловлення недовіри першому заступникові голови Львівської обласної ради Парасковії Дворянин та її звільнення з посади.

Повертаючись до цьогорічного конкурсу, на думку ГО «Громада та ініціатива», є дві ключові проблеми, які вселяють сумнів у справедливості результату конкурсу мікропроектів, а саме:

1) відбір експертів;

2) індекс податкоспроможності територій.

Отже, за порядком.

1) Родзинкою конкурсу є залучення експертів до оцінювання проектів, адже це знімає тягар відповідальності за результати конкурсу з влади. Ніби й не придерешся до шанованих експертів. Проте, як зазначено вище, у 2017 році були зафіксовані спроби протягування певних осіб у експертну комісію. До деякої міри цей ґандж було ліквідовано у 2018 році – до складу експертної комісії потрапили тепер лише одна підлегла особа голови Львівської обласної ради та його колишній помічник. Проте, виконавці конкурсу з повнотою компенсували такий незначний поступок у напрямку прозорості та справедливості.

Маємо на увазі те, що на відміну від попереднього року, коли експерти, які оцінюють конкретні проекти, відбиралися способом жеребкування, то цьогоріч все було заплановано наперед і без жодних випадковостей. Конкретні члени конкурсної ради пропонували пакети експертів, які мають оцінювати той чи інший пріоритет. Виглядало це добре зрежисованим театром. Чесно кажучи аргументи про те, що експерти повинні оцінювати ту галузь, де вони найбільше орієнтуються, не витримують жодної критики. адже конкурс базується власне на неупередженості експертів та відсутності впливу на них. Тепер такий вплив, на жаль, знайдено. І ми навіть не говоримо про те, що деякі експерти уже роками оцінюють мікропроекти, що теж видається недоцільним.

2) Дуже прогресивною нормою передбачалося внесення змін до програми проектів місцевого розвитку в частині впровадження індексу податкоспроможності територій. Що мається на увазі. Закономірно, що багатші території чи громади мають більше можливостей для участі в конкурсі як фінансово, так і інституційно. Тому зазвичай проекти від бідніших територій мали менше шансів на перемогу. Для вирівнювання цієї ситуації і було запропоновано дати біднішій території певну наперед гарантовану оцінку, аби нівелювати нерівні стартові позиції для участі в конкурсі.

Як завжди, влада перетворила все це на фарс. З оприлюдненням індексу податкоспроможності стало зрозумілим, що влада буде дбати не про депресивні  території, а про свої виборчі округи.

Зокрема, як можна пояснити те, що із 35 ОТГ, які представлені в індексі податкоспроможності, 27 ОТГ входять в групу найдепресивніших і мають індекс податкоспроможності нижче 0,5. Депресивними чи найменш податкоспроможними у нас виявилися такі громади як Мурованська, Давидівська, Щирецька, Підберізцівська, Ходорівська, Бабинська, Розвадівська, Шегинівська! Тобто ті, які розташовані навколо Львова, або мають на своїй території потужні підприємства. Ще до оцінювання проектів багаті громади уже будуть мати додаткові бали. Очевидно, що методика і формула розрахунку індексу податкоспроможності має бути докорінна поміняна і стосуватися кожної громади окремо.

 


КОМЕНТАРІ

Загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm